Жовква. Шкільна газета

Так, здаємо площі в оренду Жовкві. Будемо тут розповідати, як там справи з тією газетою. 

Ну але про все по порядку...

Тут пропозиція 

А далі вже по окремих потенційних робочих групах: ЄС, Голос, Галицька, бібліотека. А ще відділ освіти.

Підсумки партійного етапу

Партійці не зацікавились. А в бібліотеці ми з деякими колегами про місцеву газету поговорили - більше в приваті, але загалом можна сказати, що тут ми ще думаємо і радимось. А в відділ освіти заходили? Там посилання на опитування жовківчан. Підіть, подивіться...

Отже, виявилось, що надто різні люди в форумах. Ну як різні, вони, може й ті самі, але результат голосування різний. Тільки в двох форумах, щоправда вони найбільші, учасники читають те, що поставлено на обговорення. А в інших тиша. А в найбільш активному, що для нас важливо, аж 88 учасників висловились за те, що газета в школі - це добре. Але про те, чи є газета в їх школі, мовчать. І на цьому розмова, так би мовити, завершується. І побачити жовківську шкільну газету поки що ми не можемо. Ну по факту. Але тільки поки що, бо є ж в нас 88 жовківчан (і ще четверо в іншому форумі), які вважають це діло корисним. Взагалі якось так, але не дотичним до їхнього життя, їхніх особистих планів, бажань. Не знаю, чи варто їх про це далі питати? Треба подумати.

Волонтерські чи громадянські журналісти. Волжури чи громжури?

Знаєте, подумав, і от що вирішив. 94 голоси в Місті і 11 в Інфо (це без автора) за шкільну газету - це ж великий ресурс, це справжня сила. Ну можна сказати громадський запит на те, щоб в місті шкільну газету таки мати. В відділ освіти заходили, бачили, в якому стані питання сьогодні? То що заважає? Відсутність журналістів, бо газету роблять саме вони.

А де ж взяти тих журналістів? Може, покликати олігарха, щоб він тих працівників пера винайняв і газету в місті запустив? Ну, варіант. Але є інший, з журналістами не професійними, яким треба платити заробітну плату, а волонтерами. Чи громадянськими журналістами, які працюють на громадських засадах, без оплати. Стривайте, а як вони не вміють, навіть аби і хотіли, це ж не сітки плести чи донати збирати, де потрібне тільки бажання, тут треба мати кваліфікацію. О, от головна перепона: нема кваліфікації, не засвоєна одна з сучасних ІТ-шних компетенцій - писати в Інтернет-ЗМІ. А навчитись? Дистанційно. По 15 хвилин в день. І зважте, що нам зі 105 чоловік треба ж навчити тільки двох-трьох. Найбільш сміливих і активних, яких решта підтримає морально, бо вона ж не проти того, щоб хтось ту газети зробив. А хто?

Ще одне міркування. В шкільну газету мають писати учні, батьки і педагоги. А от серед наших 105 скільки тих чи інших, яка структура цієї спільноти? Поки що не знаємо. Ну то треба запитати. Так і зробимо, запросимо всіх, хто хотів би бачити в Жовкві шкільну газету, на навчання. А принагідно зазначиом, що тут в нас зараз 103 перегляди.

11.9 підводимо підсумки персонального запрошення. 171 перегляд і знов ніхто нічого не каже. І навчатись ніхто не записавсь. Треба сказати, що серед запрошених декілька колег, а саме п'ять, підтвердили мені статус Фейсбук-приятеля, то ми з ними сьогодні порадимось у приваті, що ж робити далі?

13.9 Порадились. Не дуже конструктивно, як видалось спочатку. Але потім, коли я залучив до розмови ще своїх друзів (Микола Горбачев, Артур Мокряк,  Сергій Жигинас, Ігор Шаповаленко, Тарас Кремінь,  Іван Лозовий, Роман Семчишин, Марк Зобов, Михайло Драгоманов), рішення окреслилось. Принаймні наполовину, а вже решту деталей можна буде прояснити, як поширити аудиторію, перейти в публічну площину. Зараз тут 192 перегляди, а от як буде, скажімо, 300 чи 500, то можливо з'явиться і чітка перспектива? Спробуємо ще й так.

І дещо таки вдалось: от львівська розмова, от київська, а ще харківська. Ну, не так, щоб вже по повній, але дещо так здобуто... Втім, можна ж і так сказати, що є головне, є відгук і певні кроки чи пропозиції, є люди, яких це якось торкнуло, вони щось сказали, це тепер треба осмислити. Ба більше, ці люди згодні із головною тезою про те, що шкільна газета є ділом добрим і важливим, що воно заслуговує на увагу. Інша справа, що кожен тут бачить свої резони, обставини і можливості. Ну про це ще варто подумати і поговорити більш докладно. Разом, що важливо.

19.6 Сьогодні завершуємо цю фазу проекту на відмітці в 352 перегляди.

... і переходимо до наступної.